понеділок, 10 травня 2021 р.

Функції і методи опрацювання списків (Інформатика - 9 кл.)

 

До основних функцій опрацювання списків можуть належати такі.

 

1. Функція list() перетворює рядок на список:

>>> list ("процесор")

[‘п, р, о, ц, e, с, о, р]

 

2. Отримати кількість елементів у списку можна за допомогою функції lеn():

>>> а = [1,4,6,8]

>>> lеп (а)

4

 

3.  Для отримання списку з випадковими числами з іншого списку призначено функцію sample (послідовність, кількість елементів) із модуля random:

>>> import random

>>> random.sample (range (51), 6)

[48,11,46,3,21,0]

 

4. Перетворити список на рядок можна різними засобами, найпростіший — використання функції str:

>>> аі = ["file1”, 25, "file2", 21]

>>> str (a1)

“[‘file1’, 25,'file2', 21]

 

5. Максимальне й мінімальне значення в списку можна знайти за допомогою, відповідно, функцій max() і  min():

>>> а1 = [44, 20, 3, 17, 25, 16]

>>> max(al), min(al)

(44, 3)

 

6.  Для отримання випадкового елемента зі списку слід імпортувати модуль random і скористатися функцією choice (послідовність) або функцією sample (послідовність, кількість елементів):

>>> import random

>>> random.choice (["a", "ab", "c", "ca", "f"])

 

 

Тепер розглянемо основні методи опрацювання списків.

1. Метод append (об'єкт) додає один об'єкт у кінець списку:

>>> а1 = [1, "as", 2]

>>> а1.append ("bmv")

>>> а1

[1, 'as', 2, 'bmv']

 

2. Метод extend (послідовність) додає елементи послідовності у кінець списку:

>>> а1 = [1, 2, "web"]

>>> al.extend ["file, 7"]

>>> а1

[1, 2, 'web’,'f’,’i’,’l’,’e', ‘,’ ,’7']

 

3. Метод insert (індекс, об'єкт) додає один об'єкт до вказаної позиції списку:

>>> аі = [3, "vin", 5]

>>> al.insert (1, "file")

>>> а1

[З, 'file', 'vin', 5]

 

4. Метод pop (індекс) видаляє елемент зі списку за вказаним індексом:

>>> b1 = [7, "com", 5]

>>> bі.рор (2)

5

>>> b1

[7, 'com']

Видалити елемент зі списку можна також за допомогою оператора del [індекс].

 

5. Метод remove (значення) видаляє зі списку перший елемент, який містить вказане значення:

>>> аі = [3, 5, "lad", 7, "lad"]

>>> al.remove ("lad"); al

[З, 5, 7, 'lad']

 

6.  Метод clear() видаляє зі списку всі елементи:

>>> b1 = [5, 11, 8, 7, 20]

>>> b1.clear(); b1

 

7. Метод index (значення [,початок [,кінець]]) повертає індекс елемента, який має вказане значення. За замовчуванням параметрів початок і кінець пошук елемента виконуватиметься від початку до кінця списку:

>>> b1 = [10, 7, 55, 16, 8, 20]

>>> b1.index (16)

3

 

8. Для визначення кількості елементів із вказаним значенням використовують метод count (значення):

>>>  с1 = [7, 13, 14, 7, 7, 5]

>>>  с1.count (7)

3

Якщо елемент відсутній у списку, повертається значення 0.

 

9. Сортування елементів списку реалізується за допомогою методу sort (), який має таку загальну структуру: sort ([key = None] [,reverse = False]). Як бачимо, параметри є необов'язковими. За замовчуванням сортування виконується за зростанням значень елементів з урахуванням регістра. Для сортування за зменшенням слід зазначити другий параметр таким: reverse = True:

>>> al = [17, 100, 20, 3, 8, 16, 25]

>>> al.sort (reverse = True)

значень >» а1

[100, 25, 20, 17, 16, 8, 3]

Зазначимо, що метод sort () перетворює старий список на новий.

 

10. Для сортування списку та збереження старого призначений метод sorted (послідовність [,key=None][,reverse = False]):

>>> b1 = [39, 16, 21, 7, 23,15]

>>> sorted (bl)

[7,15,16,21,23,39]

>>> b1

[39,16,21,7,23,15]

Немає коментарів:

Дописати коментар